Miej oczy i serce otwarte...
Za kilka dni po raz kolejny w tym roku srebrne skrzydła z czerwoną charakterystyczną ptaszką-symbolem wzniosą spragnione niepowtarzalnych stambulskich klimatów ciało i duszę ponad chmury listopadowej ukraińskiej jesieni.
Kijów Jarosława Iwaszkiewaicza: miasto rodzące literaturę
Kijów – Stołeczny Kijów-Grad, Matka Miast Ruskich, Konstantynopol nad Dnieprem jest miastem, które oskrzydla, inspiruje, przyciąga ludzi z różnych stron świata i rodzi literaturę”.
Tu, na brzegach siwego Borysfenu krzyżowały się drogi prowadzące z Północy na Południe i ze Wschodu na Zachód, tu mieszały się nurty kulturowo-obyczajowe Orientu i Okcydentu, tu stykały się interesy Bizancjum i Rzymu. Kijów od zawsze związany był z tą wielką, tajemniczą rzeką. Poprzecinane niezliczonymi jarami, górujące nad rozlewiskiem Dniepru wzgórza, okazały się idealnym miejscem na założenie osady. Nie brakowało tu zwierzyny, grzybów i jagód, gdyż średniowieczny Kijów leżał na skraju ogromnej poleskiej puszczy. Rzeka dostarczała ryb, odgradzała od nieprzyjaciół i służyła jako trakt komunikacyjny, łączący stolicę Rusi ze światem.
Istanbul. Oda ku Czasoprzestszeni
Nie ma dnia bym nie wspomniał, bym nie wrócił myślami do tego miejsca, bym nie dotknął go fibrami swojej duszy. Już prawie od sześciu lat codziennie jestem tam. Nie muszę lecieć czy jechać, po prostu obrazy tego miejsca stale wyłaniają się łagodnie z mojej wyobraźni, przysłaniając rzeczywistość i codzienność. Jest we mnie, a ja w nim. Odbieram to jako najwyższą daność, więc już od dawna nawet nie próbuję dotrzeć do prawdy: co mnie łączy z tym miejscem. Niepoznawalna metafizyka naszych stosunków pozostaje niewyjaśniona i dlatego taka czarująco słodka, jak owoc dojrzałej kaki czy figi, a raczej małej wzorzystej filiżanki mocnej tutejszej kawy.
W cieniu Minotaura
Umbert Eco, twórca teorii dzieła „otwartego” i wieloznacznego, uważał, że sztuka skłania odbiorcę do własnych refleksji. Twierdził też, że „labirynt klasyczny jest sam w sobie nicią Ariadny”. Idąc w ślady włoskiego filozofa, spróbuję przedstawić swoją wizję nowych wierszy Mieczysława Arkadiusza Łypa: W cieniu Minotaura, W krainie Ariadny, Fresk minojski i Rydwan Heliosa.
Wrażenia "białej małpy"
Okcydentalność rządzi umysłami... Europocentryzm mocno tkwi w podświadomości... Zachodnie wzorce kulturowe dominują w wyobraźni...
Jak my się mylimy, myśląc, że jesteśmy najlepsi! Błąd i zacofanie kulturowe! Ograniczoność i zamkniętość na „Inność”!
Polakom wstęp wzbroniony?
Na wstępie zaznaczę, że nikogo nie chcę obrazić tym artykułem oraz nie zamierzam wzmacniać istniejących stereotypów (pseudo?). Chciałbym podzielić się własnymi obserwacjami i krótkimi rozważaniami, które były sprowokowane tabliczką, zauważoną na vaporetto w Wenecji.
Метою праці «Соціолінгвістичний компендіум» є ознайомлення майбутніх соціологів і філологів, а таж осіб зацікавлених цією проблематикою з основними поняттями, проблемами й методами соціолінгвістики – науки, що розвивається на стику мовознавства, соціальної психології та етнографії і вивчає проблеми, пов’язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.
Ця книга, що є колективною працею українських та польських учених, які взяли за основу фундаментальну працю Белікова В.І. та Крисіна Л.П. «Соціолінгвістика». Автори використали також найвагоміше й найцінніше з того, що видано з цієї галузі в Україні й Польщі, зокрема книгу Наталії Шумарової «Основи соціолінгвістики», а також монографію Гелени Красовської «Польські горяни на Карпатській Буковині». Обидві книги написано й видано польською мовою.
Отже, пропоновані нами нариси з соціолінгвістики є синтезом всього, що зроблено в цій царині науковцями зі східної частини Європи, східнослов’янськими й, почасти, західнослов’янськими вченими. В українському (як і в польському) мовознавстві немає жодної аналогічної праці, в якій би було показано на матеріалі державної мови, як „соціальне” „вмонтовано”, „вживлено” в сам механізм мови, зокрема в її лексико-семантичний ярус, тому нам довелося користуватись роботами російських дослідників.
Варто згадати, що переклад усіх цитат з російської, англійської та польської мов на українську, а також з польської на російську зроблений авторським колективом. Тому в тексті Посібника ми додатково це не вказуємо. І лише деякі цитати з російської мови не перекладено нами на українську з метою збереження специфічного колориту. Ми залишали й ті російськомовні цитати без перекладу, які слугували безпосередньою мовною ілюстрацією для тих або тих соціолінгвістичних явищ.
Що ж стосується структури книги, то вона складається з ґрунтовної Передмови, де описано процес виникнення соціолінгвістики як науки. Відповідно, у першій частині порушено питання витоків цієї інтердисциплінароної галузі, проаналізовано її статус і об’єкт.
Праця охоплює майже всі розділи соціолінгвістики: основні її поняття, її найважливіші проблеми, її стикові аспекти: соціологія, соціальна психологія, демографія тощо; напрямки соціолінгвістичних досліджень, її методи, а практична соціолінгвістика представлена окремим блоком.
«Соціолінгвістичний компендіум» є результатом наукових пошуків українсько-польського колективу вчених, які представили результати своїх напрацювань у циклі соціолінгвістичних нарисів.
Книга видана за сприяння Польської академії наук
