Стамбульський кіт Шекер-ага, за нашим звичаєм Цукор-пан, мешкав у старому, похиленому будиночку в дільниці Вефа, там, нижче мечеті Сулейманіє, ближче до Золотого Рогу. Там, де тіні мінаретів сплітаються з імлою, димом і морським повітрям, а кожен день пахне спеціями і кавою.
У тому домі оселилися сирійці – жінка з трьома дітьми. Чоловік їхній загинув у дорозі, коли небо сипало вогнем на землю, коли світ перевернувся й лишив тільки страх. Вони прибули сюди, до Стамбула, із пустими руками, з острахом замість мови. Люди навколо були чужі, і лише один кіт розумів їхнє горе. Родина жила, як могла, і хоч життя було гірке, але кицюн був ситенький, угодований. Світ іще не зовсім осиротів.
У той час як російські війська продовжують свою агресію в Україні, Трамп і його команда активно просувають російські наративи, намагаючись представити війну як наслідки політики країни-жертви. Ця пропаганда спрямована на те, щоб зменшити міжнародну підтримку України та зняти з Росії відповідальність за її злочини.
Своїми поспішними та необдуманими заявами офіційні особи з Білого дому вибілюють Росію-агресора, повертаючи її до великої політики у якості рівноправного суб’єкта, ставлячи Путіна в один ряд з демократичними політиками.
Отже, нова адміністрація в Білому домі, уже відома своїми непередбачуваними та деструктивними діями (політикою це складно назвати), сприяє поглибленню хаосу у світі. Їхні рішення та вчинки призводять до нестабільності й напруженості, що загрожує глобальній безпеці та усталеному ладу.
У цій складній ситуації важливо зберігати пильність та не піддаватися. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну та протистояти деструктивним силам, які прагнуть зруйнувати світовий порядок.