Козацький гетьман Іван Мазепа був історичною постаттю, яка викликала багато емоцій і сеперечностей. Його бачили як романтичного героя, але зображували його також як зрадника… Московського царства.
Державний діяч європейського масштабу, талановитий політик, меценат, освічена людина, людина з трагічною долею і складним характером – таким він увійшов до культурно-естетичного канону.
Революція Гідності, яка відбулася в Україні в 2013-2014 роках, була поворотним моментом в історії країни. Вона стала символом боротьби українського народу за свободу, демократію та європейське майбутнє.
Wojna w Ukrainie to punkt zwrotny w historii rosyjskiej kultury. Zmusza nas do ponownego przemyślenia sposobu, w jaki postrzegamy tę kulturę. Nie możemy już ignorować jej imperialistycznego charakteru i związków z przemocą. Musimy zacząć postrzegać rosyjską kulturę jako złożoną i kontrowersyjną, która zawiera zarówno elementy piękne, jak i przerażające.
Метою праці «Соціолінгвістичний компендіум» є ознайомлення майбутніх соціологів і філологів, а таж осіб зацікавлених цією проблематикою з основними поняттями, проблемами й методами соціолінгвістики – науки, що розвивається на стику мовознавства, соціальної психології та етнографії і вивчає проблеми, пов’язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.
Ця книга, що є колективною працею українських та польських учених, які взяли за основу фундаментальну працю Белікова В.І. та Крисіна Л.П. «Соціолінгвістика». Автори використали також найвагоміше й найцінніше з того, що видано з цієї галузі в Україні й Польщі, зокрема книгу Наталії Шумарової «Основи соціолінгвістики», а також монографію Гелени Красовської «Польські горяни на Карпатській Буковині». Обидві книги написано й видано польською мовою.
Отже, пропоновані нами нариси з соціолінгвістики є синтезом всього, що зроблено в цій царині науковцями зі східної частини Європи, східнослов’янськими й, почасти, західнослов’янськими вченими. В українському (як і в польському) мовознавстві немає жодної аналогічної праці, в якій би було показано на матеріалі державної мови, як „соціальне” „вмонтовано”, „вживлено” в сам механізм мови, зокрема в її лексико-семантичний ярус, тому нам довелося користуватись роботами російських дослідників.
Варто згадати, що переклад усіх цитат з російської, англійської та польської мов на українську, а також з польської на російську зроблений авторським колективом. Тому в тексті Посібника ми додатково це не вказуємо. І лише деякі цитати з російської мови не перекладено нами на українську з метою збереження специфічного колориту. Ми залишали й ті російськомовні цитати без перекладу, які слугували безпосередньою мовною ілюстрацією для тих або тих соціолінгвістичних явищ.
Що ж стосується структури книги, то вона складається з ґрунтовної Передмови, де описано процес виникнення соціолінгвістики як науки. Відповідно, у першій частині порушено питання витоків цієї інтердисциплінароної галузі, проаналізовано її статус і об’єкт.
Праця охоплює майже всі розділи соціолінгвістики: основні її поняття, її найважливіші проблеми, її стикові аспекти: соціологія, соціальна психологія, демографія тощо; напрямки соціолінгвістичних досліджень, її методи, а практична соціолінгвістика представлена окремим блоком.
«Соціолінгвістичний компендіум» є результатом наукових пошуків українсько-польського колективу вчених, які представили результати своїх напрацювань у циклі соціолінгвістичних нарисів.
Книга видана за сприяння Польської академії наук