Madeira. Kochanie moje! Ty jesteś jak zdrowie...

13.09.2013

Czy byliście Państwo na Maderze? Na Maderze w lutym? Kiedy wyspa buja kolorami i aromatami, a miejscowy lud szykuje się na karnawał przed Wielkim Postem? Nie? Warto!

Wypracowanie: Jak spędziłem lato...

30.08.2013

Urlopy mamy już za sobą. Jutro jest ostatni dzień lata, tej najokropniejszej pory roku, okresu spoconych ciał i spustoszonych portmonetek...

O Gruzji inaczej (ქართული სხვაგვარად)

19.08.2013

Tylko godzina dwadzieścia lotu z Doniecka i ty jesteś w Gruzji. Niemożliwe połączenie radzieckich elementów i tysiącletniej tradycji. Obecnie właśnie ta synteza wyznacza koloryt lokaly...

Viva, Rome!

10.07.2013

Seule Paris est digne de Rome; seule Rome est digne de Paris - tylko Paryż jest godzien Rzymu i tylko Rzym jest godzien Paryża. To było coś...

Vivat, Izrael! !ויוה ישראל

09.07.2013

Ziemia Obiecana Zjeść holenderskiego śledzia i napić się belgijskiego piwa, smakować miejscowe truskawki, popijając rumuńskim winem „Murfatlar”, opalać i kąpać się w grudniu w ciepłym morzu ...

Vivat, Malta! Tutaj zatrzymał się czas

06.07.2013

Magnetyczna wyspa Malta w parze z Gozo samotnie trwają w bezgranicznej przestrzeni błękitu. Żółtawo-szare kamienice wrosły w skały, podobno, jak losy tubylców w burzliwe dzieje swojej krainy. ...

Ми вже не ті, що були ще вчора...
25.03.2020

Світ триває в ситуації порубіжжя, на роздоріжжі між минулим «до» та невизначеним «після». Людськість несподівано опинилася в стані «тепер», сам на сам із новими викликами, загрозами та невизначеністю. Сучасна поступовість раптово загамувала й зупинилася, зіткнувшись із муром невідомої раптової перешкоди.

Щось пішло не за планом…

Все, що до цього пограничного моменту загрози було непорушним, нормальним, звичайним і буденно-рутинним залишилось у часовому відтинку «до». Нова затуманена реальність, «тепер», похитнула колективну наївну впевненість і віру в майбутнє. Підсвідомий страх уже спричинив невідворотні зсуви пластів колективної пам’яті людства та запустив сліпі механізми аналізу і переоцінки дотихчасового буття «до».

Помежів’я минулого (досвідченого) та невідомого примарного майбутнього спонукає до переосмислення попередньої даності, надає нового виміру та сенсів усьому, що було повсякденною, здавалося, непорушною нормальністю.

До «після» треба ще дожити, а потім спробувати заакцептувати та віднайти себе у нових реаліях.

Спокійного тривання на пограниччі!

Пийте каву та зберігайте спокій!