Дім без стін: як пам’ять, мова, культура і людські взаємини стають новою домівкою
Візьмемо «хорошіх рускіх»… Де візьмемо?
Ідеологема «хорошій рускій» виявилася занадто функціональною – аж підозріло універсальною. З одного боку, її поширення створює позитивний візерунок опозиційним Кремлю релокантам, які намагаються самоорганізуватися у так звану опозицію та представляти на світових демократичних майданчиках інтереси «прєкрасной россіі будущєва». Вони активно конструюють образ «іншої росії» – модерної, ліберальної, нібито очищеної від імперського спадку, але при цьому дивовижно обережної у формулюваннях і принципово невизначеної у питаннях відповідальності.
Кіт над Галічем
Стамбульський кіт Шекер-ага, за нашим звичаєм Цукор-пан, мешкав у старому, похиленому будиночку в дільниці Вефа, там, нижче мечеті Сулейманіє, ближче до Золотого Рогу. Там, де тіні мінаретів сплітаються з імлою, димом і морським повітрям, а кожен день пахне спеціями і кавою.
У тому домі оселилися сирійці – жінка з трьома дітьми. Чоловік їхній загинув у дорозі, коли небо сипало вогнем на землю, коли світ перевернувся й лишив тільки страх. Вони прибули сюди, до Стамбула, із пустими руками, з острахом замість мови. Люди навколо були чужі, і лише один кіт розумів їхнє горе. Родина жила, як могла, і хоч життя було гірке, але кицюн був ситенький, угодований. Світ іще не зовсім осиротів.
Казус Юлії Латиніної: «хАрошая русская лібералка»
Мова як маркер ідентичності: динаміка мовної ситуації в Україні
Американський рецидив: Україна – не предмет торгу!
Mija ósmy miesiąc trwania w strachu i niepewności, ale zwycięskie zakończenie Rewolucji Godności wzmacnia wiarę we własne siły i nowopowstały Naród Ukraiński.
Po trzech miesiącach walk i sprzeciwu na majdanach, trzy miesiące represji i zastraszania nagle, ale całkiem przewidywalnie, na ziemie Ukrainy przyszła wojna, śmierć i zniszczenia. To „brat” Kain – Moskowia i nędzy uzurpator Putin, przerażeni i przestraszeni odwagą mieszkańców Kraju Naddnieprzańskiego, sprowokowały i sprowadziły hordy typowych przedstawicieli „russkiego miru”, żeby nie wypuścić Ukraińców (i nie ważne, jakiej narodowości) z kręgu „odwiecznych rosyjskich problemów” – ciemnoty i zacofania.
Nie, Towarzyszu Putin! To Pana świadomość trwa w latach 80. i 90., to Pan wierzy w reanimację imperium i widzi siebie Napoleonem XXI wieku. A świat się zmienił, poszedł do przodu i patrzy w przyszłość.
Wtedy, jak wy finansujecie terrorystów na Donbasie, my zbieramy ofiary i dary dla naszego wojska! Wy przywozicie rosyjską zbroję, a my wieszamy nasze flagi narodowe i przyjmujemy uchodźców! Wy mówicie w Kijowie rządzi junta, a my – Rząd Niepodległej Ukrainy!
W stresie, trwodze, ale z wiarą!
My, Polacy, Tatarzy, Żydzi, Bułgarzy, Niemcy, zresztą i Rosjanie Ukrainy już nie mamy kompleksów wobec przeszłości i dokonaliśmy wyboru cywilizacyjnego. Jesteśmy Europejczykami! I tego nie zmienią ani rosyjska propaganda, ani czołgi w naszych miastach.
Reportaż z Berdiańska o uchodźcach z Donbasu (język ukraiński / rosyjski)
