Кіт над Галічем

19.10.2025

Стамбульський кіт Шекер-ага, за нашим звичаєм Цукор-пан, мешкав у старому, похиленому будиночку в дільниці Вефа, там, нижче мечеті Сулейманіє, ближче до Золотого Рогу. Там, де тіні мінаретів сплітаються з імлою, димом і морським повітрям, а кожен день пахне спеціями і кавою.

У тому домі оселилися сирійці – жінка з трьома дітьми. Чоловік їхній загинув у дорозі, коли небо сипало вогнем на землю, коли світ перевернувся й лишив тільки страх. Вони прибули сюди, до Стамбула, із пустими руками, з острахом замість мови. Люди навколо були чужі, і лише один кіт розумів їхнє горе. Родина жила, як могла, і хоч життя було гірке, але кицюн був ситенький, угодований. Світ іще не зовсім осиротів.

Казус Юлії Латиніної: «хАрошая русская лібералка»

22.07.2025 Юлія Латиніна – одна з найпомітніших російських «псевдоліберальних» журналісток, яка тривалий час позиціонувалася як критикиня путінського режиму. Її численні публікації, колонки та виступи на «Ехо Москви» і в YouTube-ефірах формували образ «незалежної інтелектуалки»

Мова як маркер ідентичності: динаміка мовної ситуації в Україні

27.06.2025 Мовна поведінка українців за останнє десятиліття зазнала глибоких трансформацій, які свідчать не лише про зміни в комунікативних практиках, а й про зрушення у сфері національної ідентичності.

Американський рецидив: Україна – не предмет торгу!

27.04.2025 Жодних сумнівів: Російська Федерація після розпаду СРСР не стала повноцінною модерною державою. Вона перетворилася на агресивне неоімперське утворення, яке паразитує на уламках радянської епохи. Московський центр не просто відмовився інтегруватися у світову спільноту на засадах рівноправного партнерства, він обрав шлях домінування, підкорення та експансії. Власне, Росія є типовою неоколонією – лише з тією відмінністю, що вона прагне сама бути метрополією.

Освоїти не означає забути

04.04.2025 Захисні механізми людської психіки, як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, відіграють ключову роль у процесі адаптації до реальності. Вони допомагають нам справлятися з неординарними ситуаціями, згладжуючи гострі кути некомфортної дійсності та приводячи її у відповідність до нашої особистої картини світу. Цей процес особливо помітний у контексті глобальних потрясінь, таких як війна в Україні.

Це все ще наша війна

07.03.2025 Попри збереження суверенітету та плекання власної національної ідентичності, Україна стоїть на сторожі цінностей, які здавна визначали колективний Захід: демократія, права людини, верховенство права, вільний ринок, прагнення до добробуту, рівність та повага до особистості. Ба більше, Україна захищає фундаменти політичних та економічних союзів, таких як НАТО та Європейський Союз, які є стовпами стабільності та співпраці в регіоні та світі. Ці цінності постійно підриваються російською агресією!
Narodziny Ukrainy
22.05.2015

Symbol narodu ukraińskiego – wyszywanka, staje się ważnym atrybutem państwowości i niepodległości, który łączy nie tylko Ukraińców lecz wszystkie narodowości, zamieszkałe na tych ziemiach.

Od niedawna w dniu 21 maja w Ukrainie jest obchodzony Dzień Wyszywanki. To święto nabiera szczególnego znaczenia w kontekście wojennego konfliktu z Rosją i separatystami na wschodnich terenach. Kwestia państwowości Ukrainy nierozerwalnie wiąże się z problemem zachowania wielokulturowości i tożsamości poszczególnych grup etnicznych. Szczerze mówiąc, zachowanie obecnego układu i ukraińskiego systemu społeczno-politycznego, jest to kwestia przetrwania i rękojmią dalszego rozwoju mniejszości narodowych. Dlatego nie dziwi, że na obchody Dnia Wyszywanki na głównym placu w przyfrontowym Berdiańsku, pomimo Ukraińców, zebrali się przedstawiciele różnych narodowości: tutejsi Niemcy, Grecy, Bułgarzy, Żydzi i, oczywiście, Polacy.

Od czasów Rewolucji Pomarańczowej wspólnota polska Berdiańska aktywnie promuje wartości europejskie i zdecydowanie popiera zachodni wektor rozwoju Ukrainy. Polacy dzielnie uczestniczyli w protestach i akcjach pod czas Rewolucji godności, a obecnie w miarę możliwości wspierają ukraińskich wojskowych na froncie.

Propagowany przez Kreml i cerkiew moskiewską tak zwany „ruskij mir” jest nam obcy, jak również wielu obywatelom Ukrainy. Nie chcemy tutaj żadnych „republik narodowych”.

Zbrojny konflikt w Donbasie stał się katalizatorem, który przyspieszył proces kształtowania tożsamości państwowej. W obliczu zagrożenia z zewnątrz ludzie uświadomili siebie obywatelami Ukrainy, ziemi na której urodzili się i żyją.

Jeżeli Polacy mają ponad tysiącletnie tradycje państwowości, to Ukraińcy i walcząca Ukraina dopiero teraz przeżywają narodziny Państwa Ukraińskiego. Jak nigdy dotąd jest dla nas ważne wsparcie moralne Europy i przede wszystkim Polski.

Wieloetniczna Ukraina jest naszym domem, o który będziemy walczyć!

Sława Ukrainie!