Майдан турецькою ‘meydan’

07.04.2020 Події 2013 року в Туреччині та Україні, порти кардинальні, здавалося б, розбіжності, об’єднує одне слово – «Гідність». Протести, спротив, бунт, опір, революція, як не називай, це був романтичний порив захистити та зміцнити людське достоїнство, як особисте, так і колективне.

Ми вже не ті, що були ще вчора...

25.03.2020 Світ триває в ситуації порубіжжя, на роздоріжжі між минулим «до» та невизначеним «після». Людськість несподівано опинилася в стані «тепер», сам на сам із новими викликами, загрозами та невизначеністю. Сучасна поступовість раптово загамувала й зупинилася, зіткнувшись із муром невідомої раптової перешкоди.

І знову про турецьких котів

20.03.2020 Про котячий Істанбул писав багато й емоційно, намагаючись проілюструвати, як ці пухнастики стали інтегральною частиною екосистеми міста. Цього разу хочу поділитися лютневим повсякденням провінційних котів ізмірської Урли, що на берегах Егейського моря. Коти тут, як і по всій Туреччині, у пошані, а тому почуваються комфортно, навіть, я б сказав, домінують.

Безцінний спадок, збережений науковцями

12.03.2020

„Польська мова на Карпатській Буковині. Документація спадщини, що зникає” - Книга стала одним із результатів роботи над проектом „Польська мова на Карпатській Буковині.

Приречений на Стамбул

30.11.2019

Стамбул невпинно змінюється й оновлюється, швидко відбудовується й уперто затирає ознаки минувшини… Осучаснення невмолиме, так само, як і знищення культурного обличчя османської столиці...

Я не вірю у веселку…

19.05.2019

Він обрав мене сам… Певного грудневого вечора, нахабно увірвавшись до квартири, він, очеретяний кіт, якого я назвав Османом, залишився зі мною назавжди… до кінця… Було очевидним, що він, був домашнім. Можливо його вигнали, або сам загубився. Це налякане створіння усього боялося, а тому переховувалося по різних кутках. Від страху він мав дивний вигляд мохнатої мордочки із виразною косоокістю, яка згодом минула. Ми мали якось познати та притертися один до одного, призвичаїтись.

Narodziny Ukrainy
22.05.2015

Symbol narodu ukraińskiego – wyszywanka, staje się ważnym atrybutem państwowości i niepodległości, który łączy nie tylko Ukraińców lecz wszystkie narodowości, zamieszkałe na tych ziemiach.

Od niedawna w dniu 21 maja w Ukrainie jest obchodzony Dzień Wyszywanki. To święto nabiera szczególnego znaczenia w kontekście wojennego konfliktu z Rosją i separatystami na wschodnich terenach. Kwestia państwowości Ukrainy nierozerwalnie wiąże się z problemem zachowania wielokulturowości i tożsamości poszczególnych grup etnicznych. Szczerze mówiąc, zachowanie obecnego układu i ukraińskiego systemu społeczno-politycznego, jest to kwestia przetrwania i rękojmią dalszego rozwoju mniejszości narodowych. Dlatego nie dziwi, że na obchody Dnia Wyszywanki na głównym placu w przyfrontowym Berdiańsku, pomimo Ukraińców, zebrali się przedstawiciele różnych narodowości: tutejsi Niemcy, Grecy, Bułgarzy, Żydzi i, oczywiście, Polacy.

Od czasów Rewolucji Pomarańczowej wspólnota polska Berdiańska aktywnie promuje wartości europejskie i zdecydowanie popiera zachodni wektor rozwoju Ukrainy. Polacy dzielnie uczestniczyli w protestach i akcjach pod czas Rewolucji godności, a obecnie w miarę możliwości wspierają ukraińskich wojskowych na froncie.

Propagowany przez Kreml i cerkiew moskiewską tak zwany „ruskij mir” jest nam obcy, jak również wielu obywatelom Ukrainy. Nie chcemy tutaj żadnych „republik narodowych”.

Zbrojny konflikt w Donbasie stał się katalizatorem, który przyspieszył proces kształtowania tożsamości państwowej. W obliczu zagrożenia z zewnątrz ludzie uświadomili siebie obywatelami Ukrainy, ziemi na której urodzili się i żyją.

Jeżeli Polacy mają ponad tysiącletnie tradycje państwowości, to Ukraińcy i walcząca Ukraina dopiero teraz przeżywają narodziny Państwa Ukraińskiego. Jak nigdy dotąd jest dla nas ważne wsparcie moralne Europy i przede wszystkim Polski.

Wieloetniczna Ukraina jest naszym domem, o który będziemy walczyć!

Sława Ukrainie!