Oko Świata, mój Istanbul

09.07.2016

Stambuł – to moje wszystko, alfa i omega, ogień, powietrze i woda. Znam to miasto, jak to się mówi, od poszewki. Poznałem i dalej poznaję cywilizację bosforską nie tylko oczami, a może przede wszystkim, sercem i rozumem. Oto kilka moich publikacji, które umieściłem na Facebooku.

Політика... вона завжди і всюди

09.07.2016

Події останніх років значно радикалізували і поляризували українське суспільство. Політика проникла в усі сфери нашого життя й усі закамарки нашої свідомості. Звичайно, це відбилося й на моїх постах на Фесбуку. Читайте, думайте, сперечайтеся.

Стамбульська літературна мозаїка

09.07.2016

Сьогодні, пишучи про Стамбул, не можливо не посилатися на твори Орхана Памука. Літературний образ міста, створений письменником, упливає на рецепцію Стамбула. Не тільки на мою рецепцію, а й усіх сучасників, які читали прозу Памука.

Солодкий кавовий смак і солоний вітер Босфору

22.05.2016

Протягом останніх років періодично публікував у Фейсбуку пости-роздуми, емоційні флеші та просто інформаційні нотатки про Стамбул, Туреччину, традиції та звичаї імперії Османів. Сподіваюся, що мені вдалося ...

Litewskie miasto Vilnius

06.08.2015

Polskie Wilno, Grodno i Lwów stały się częścią historii, literatury i wspomnień. Sentymenty dominują nad prawdą, przecież życie codzienne na Kresach wcale nie było sielanką. Pamięta się tylko skrajnie przeżycia.

Niech żyje Polska! Tegyvuoja Lietuva! Слава Україні! Жыве Беларусь!

Narodziny Ukrainy

22.05.2015 Symbol narodu ukraińskiego – wyszywanka, staje się ważnym atrybutem państwowości i niepodległości, który łączy nie tylko Ukraińców lecz wszystkie narodowości, zamieszkałe na tych ziemiach.
Od niedawna w dniu 21 maja w Ukrainie jest obchodzony Dzień Wyszywanki. To święto nabiera szczególnego znaczenia...
Від Майдану до перемоги над псевдоімперією рашистів
21.11.2023

Революція Гідності, яка відбулася в Україні в 2013-2014 роках, була поворотним моментом в історії країни. Вона стала символом боротьби українського народу за свободу, демократію та європейське майбутнє.

Російсько-українська війна, яка розпочалася в 2014 році, є продовженням цієї боротьби. Московія уперто намагається відновити свій контроль над Україною та знищити волелюбний дух українців.

Сьогоднішній день нагадує нам і всьому світові про те, що Україна – це країна, яка не боїться захищати свою свободу та незалежність.

Десять років тому я написав текст «Майдан моєї душі». Сьогодні підписуюсь під кожним його словом.

«Майдан моєї душі»

Попраті бандою донецьких шулерів у владі сподівання на краще майбутнє вивели людей на вулиці. Ні політичний обман, ні економічні злочини, ні щоденні знущання та приниження громадян з боку зграї шакалів-регіоналів, що окопалася на київських пагорбах, а саме зневага до людини як особистості викликала той внутрішній протест, який об'єднав мільйони по всій Україні. Цей особистісний спротив владі, що набув загальнонаціонального виміру і змінив колективну свідомість громадян країни, влучно окреслює українське слово "Майдан".

Майдан – це стан свідомості, свідомості власної гідності! Угода про асоціацію з Європейським Союзом була лишень претекстом для початку протестів. І на сьогодні Європа не є самоціллю. Це усвідомлений цивілізаційний вибір між Сходом і Заходом, деградацією і прогресом, хаосом і порядком, а отже минулим і майбутнім.

Київський форпост, який об'єднав людей різних національностей і політичних поглядів, стояв не на життя, а на смерть, відстоюючи свої принципи – принципи несприйняття злочинного режиму. Чим більше нас били, розганяли і вбивали, тим міцніша ставала віра у свою правоту, тим більша ставала протидія.

Гасло "банду геть" надихало здравомислячих людей чи не по всіх містах нашої країни. Майдан пробудив свідомість мільйонів. Населення ставало нацією. Народжувалася справжня держава.

Кожного дня стояв і бердянський Майдан – нечисленний, але рішучий і впевнений у своїй перемозі. Пенсіонери, підприємці, учителі, а, що найважливіше, молодь, не боялися протистояти системі, яка могла знищити будь-кого. Місцеві владні холуї були приголомшені тим, що хтось насмілюється виражати позицію та публічно висловлювати свої думки. Тутешні пристосуванці й колаборанти, впевнені у незламності режиму, намагалися всіляко залякати і придушити опір "майданутих". Попри це, щоденно й прилюдно "щеневмерлики" продовжували збиратися на Майдан і виконувати гімн Україні, країни, якій вони готові присвятити життя.

Ціною людських життів нам вдалося перемогти регіональну гідру в Києві, але на місцях так і залишаються януковичевські прихвостні, готові будь-якої миті знову перефарбуватися, щоб залишитися при яслах.

Перевертні від влади уже частково "приватизували" сформований рік тому Рух Гідності.

Другий рік іде запекла війна з мокшанською голотою… Не піддаваймося! Майдан не завершився! Не розслабляйтесь і будьте пильні!

Я не ідеаліст, але у мене є ідеали – це Україна! Чого і вам бажаю!

Слава Україні!

Lech Suchomłynow