Viva, Lizbono!

04.07.2013

Ceglaste fale dachów rozcina wstęga lazurowej potęgi Tagus, unoszącej tysiącletnie dzieje gdzieś daleko za horyzont. Pajęczyna uliczek Alfamy zaćmiewa świadomość i miesza rzeczywistość z historią. ...

Turcja krajem na rozdrożu: mitologizacja Europy

28.11.2012

W społeczeństwie polskim problematyka państw i narodów o charakterze nie-europejskim (do jakich niewątpliwie zalicza się Turcja, mimo części swojego terytorium w Europie) praktycznie nie istnieje. Trudno przytoczyć nawet jakiekolwiek ...

Miej oczy i serce otwarte...

09.11.2012

Za kilka dni po raz kolejny w tym roku srebrne skrzydła z czerwoną charakterystyczną ptaszką-symbolem wzniosą spragnione niepowtarzalnych stambulskich klimatów ciało i duszę ponad chmury listopadowej ukraińskiej jesieni.

Kijów Jarosława Iwaszkiewaicza: miasto rodzące literaturę

02.05.2012

Kijów – Stołeczny Kijów-Grad, Matka Miast Ruskich, Konstantynopol nad Dnieprem jest miastem, które oskrzydla, inspiruje, przyciąga ludzi z różnych stron świata i rodzi literaturę”.

Tu, na brzegach siwego Borysfenu krzyżowały się drogi prowadzące z Północy na Południe i ze Wschodu na Zachód, tu mieszały się nurty kulturowo-obyczajowe Orientu i Okcydentu, tu stykały się interesy Bizancjum i Rzymu. Kijów od zawsze związany był z tą wielką, tajemniczą rzeką. Poprzecinane niezliczonymi jarami, górujące nad rozlewiskiem Dniepru wzgórza, okazały się idealnym miejscem na założenie osady. Nie brakowało tu zwierzyny, grzybów i jagód, gdyż średniowieczny Kijów leżał na skraju ogromnej poleskiej puszczy. Rzeka dostarczała ryb, odgradzała od nieprzyjaciół i służyła jako trakt komunikacyjny, łączący stolicę Rusi ze światem.

Istanbul. Oda ku Czasoprzestszeni

03.04.2012

Nie ma dnia bym nie wspomniał, bym nie wrócił myślami do tego miejsca, bym nie dotknął go fibrami swojej duszy. Już prawie od sześciu lat codziennie jestem tam. Nie muszę lecieć czy jechać, po prostu obrazy tego miejsca stale wyłaniają się łagodnie z mojej wyobraźni, przysłaniając rzeczywistość i codzienność. Jest we mnie, a ja w nim. Odbieram to jako najwyższą daność, więc już od dawna nawet nie próbuję dotrzeć do prawdy: co mnie łączy z tym miejscem. Niepoznawalna metafizyka naszych stosunków pozostaje niewyjaśniona i dlatego taka czarująco słodka, jak owoc dojrzałej kaki czy figi, a raczej małej wzorzystej filiżanki mocnej tutejszej kawy.

W cieniu Minotaura

30.03.2012

Umbert Eco, twórca teorii dzieła „otwartego” i wieloznacznego, uważał, że sztuka skłania odbiorcę do własnych refleksji. Twierdził też, że „labirynt klasyczny jest sam w sobie nicią Ariadny”. Idąc w ślady włoskiego filozofa, spróbuję przedstawić swoją wizję nowych wierszy Mieczysława Arkadiusza Łypa: W cieniu Minotaura, W krainie Ariadny, Fresk minojski i Rydwan Heliosa.

Майдан моєї душі
22.11.2014

Потоптані бандою донецьких шулерів у владі сподівання на краще майбутнє вивели людей на вулиці. Ні політичний обман, ні економічні злочини, ні щоденні знущання та приниження громадян з боку зграї шакалів-регіоналів, що окопалася на київських пагорбах, а саме зневага до людини як особистості викликала той внутрішній протест, який об'єднав мільйони по всій Україні. Цей особистісний супротив владі, що набув загальнонаціонального виміру і змінив колективну свідомість громадян країни, влучно окреслює українське слово "Майдан".

Майдан – це стан свідомості, свідомості власної гідності! Угода про асоціацію з Європейським Союзом була лишень претекстом для початку протестів. І на сьогодні Європа не є самоціллю. Це усвідомлений цивілізаційний вибір між Сходом і Заходом, деградацією і прогресом, хаосом і порядком, а отже минулим і майбутнім.

Київський форпост, який об'єднав людей різних національностей і політичних поглядів, стояв не на життя, а на смерть, відстоюючи свої принципи – принципи не сприйняття злочинного режиму. Чим більше нас били, розганяли і вбивали, тим міцніша ставала віра у свою правоту, тим більша ставала протидія.

Гасло "банду геть" надихало здравомислячих людей чи не по всіх містах нашої країни. Майдан пробудив свідомість мільйонів. Населення ставало нацією. Народжувалася справжня держава.

Кожного дня стояв і бердянський Майдан – нечисленний, але рішучий і впевнений у своїй перемозі. Пенсіонери, підприємці, учителі, а, що найважливіше, молодь, не боялися протистояти системі, яка могла знищити будь-кого. Місцеві владні холуї були приголомшені тим, що хтось насмілюється виражати позицію та публічно висловлювати свої думки. Тутешні пристосуванці й колаборанти, упевнені у незламності режиму, намагалися всіляко залякати і придушити опір "майданутих". Попри це, щоденно й прилюдно "щеневмерлики" продовжували збиратися на Майдан і виконувати гімн Україні, країни, якій вони готові присвятити життя.

Ціною людських життів нам удалося перемогти регіональну гідру в Києві, але на місцях так і залишаються януковичевські прихвосні, готові будь-якої миті знову перефарбуватися, щоб залишитися при яслах.

Перевертні від влади уже частково "приватизували" сформований рік тому Рух Гідності.

Не піддавайтеся! Саме покидьки донецької банди разом з російським режимом розв’язали війну роти українського народу на Донбасі.

Отже, Майдан не завершився. Не розслабляйтесь і будьте пильні!

Я не ідеаліст, але у мене є ідеали – це Україна! Чого і вам бажаю!

Слава Україні!