Американський рецидив: Україна – не предмет торгу!

27.04.2025 Жодних сумнівів: Російська Федерація після розпаду СРСР не стала повноцінною модерною державою. Вона перетворилася на агресивне неоімперське утворення, яке паразитує на уламках радянської епохи. Московський центр не просто відмовився інтегруватися у світову спільноту на засадах рівноправного партнерства, він обрав шлях домінування, підкорення та експансії. Власне, Росія є типовою неоколонією – лише з тією відмінністю, що вона прагне сама бути метрополією.

Освоїти не означає забути

04.04.2025 Захисні механізми людської психіки, як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, відіграють ключову роль у процесі адаптації до реальності. Вони допомагають нам справлятися з неординарними ситуаціями, згладжуючи гострі кути некомфортної дійсності та приводячи її у відповідність до нашої особистої картини світу. Цей процес особливо помітний у контексті глобальних потрясінь, таких як війна в Україні.

Це все ще наша війна

07.03.2025 Попри збереження суверенітету та плекання власної національної ідентичності, Україна стоїть на сторожі цінностей, які здавна визначали колективний Захід: демократія, права людини, верховенство права, вільний ринок, прагнення до добробуту, рівність та повага до особистості. Ба більше, Україна захищає фундаменти політичних та економічних союзів, таких як НАТО та Європейський Союз, які є стовпами стабільності та співпраці в регіоні та світі. Ці цінності постійно підриваються російською агресією!

Довгі тіні Білого дому

21.02.2025 Трамп і його команда намагаються змінити дискурс війни Росії з Україною на "український конфлікт", усуваючи компонент московської агресії та експансії. Нова деструкційна влада у Білому домі змінює світовий лад, занурюючи людство у вир хаосу. Не піддаваймося!

Із пушкіним на щити голота просуває ‘русскій мір’

07.06.2024

Козацький гетьман Іван Мазепа був історичною постаттю, яка викликала багато емоцій і сеперечностей. Його бачили як романтичного героя, але зображували його також як зрадника… Московського царства.

Державний діяч європейського масштабу, талановитий політик, меценат, освічена людина, людина з трагічною долею і складним характером – таким він увійшов до культурно-естетичного канону.

Наставниця

19.02.2024 «Картки! Усі розумні думки, цитати зі статей й монографій ретельно записуй на картках. Переглядай, перечитуй і аналізуй. А потім намагайся укласти їх так, щоб думки розумних людей підтверджували твою концепцію» - саме так майже тридцять років тому Вікторія Анатоліївна Зарва вчила мене опрацьовувати матеріали для написання дипломної роботи – порівняння особливостей літературного процесу в українському та польському модерністському середовищі багатонаціонального Львова. Тепер моя перша наставниця у Німеччині, я в Польщі, а ці картки й досі зберігаються десь у шухлядах в окупованому Бердянську, в охопленій війною Україні.
Medal Zasłużony Kulturze - Gloria Artis
02.04.2019

https://studium.uw.edu.pl/event/prezentacja-ksiazki-swiadectwo-zanikajacego-dziedzictwa

Medal Zasłużony Kulturze - Gloria Artis nadawany jest osobom szczególnie wyróżniającym się w dziedzinie twórczości artystycznej, działalności kulturalnej lub ochronie kultury i dziedzictwa narodowego przez ministra właściwego do spraw kultury i ochrony dziedzictwa narodowego.

Działalność na rzecz upowszechnienia i popularyzacji polskiego dziedzictwa kulturowego i dorobek naukowy profesora Lecha Aleksego Suchomłynowa są ważnym składnikiem w kształtowaniu i realizacji polityki państwa polskiego wobec Polonii i Polaków za granicą.

Prof. dr hab. Lech Aleksy Suchomłynow podjął się zbadania bardzo ważnego i ciągle jeszcze słabo opracowanego tematu wpływu doświadczeń pograniczności i wielokulturowości w literaturze polskiej XX wieku. Wychodząc od fenomenu polsko-ukraińskiego pogranicza kulturowego prof. Suchomłynow wykazuje rozmiary i wagę tego zjawiska, a także jego wpływ na literaturę pisaną w obu językach: polskim i ukraińskim. Profesor Lech Aleksy Suchomłynow jest autorem 130 publikacji naukowych, w tym 6 monografii o kulturze Polaków na Ukrainie wschodniej i polskiej literaturze kresowej, i ponad 200 – publicystycznych.

Działalność upowszechniająca polskie dziedzictwo kulturowe za granicą profesor Heleny Krasowskiej jest nie do przecenienia. Wartość jej dokonań polega na tym, że zajmuje się tematyką mało znaną w Polsce, prowadzi prace eksploracyjne wśród Polaków w Donbasie oraz na Bukowinie Karpackiej. Na temat niematerialnego dziedzictwa narodowego poza granicami kraju wydała 10 książek oraz ok. 110 artykułów. Na uwagę zasługuje wykorzystanie przez autorkę oryginalnego materiału źródłowego dokumentów archiwalnych, wywiadów i ankiet zgromadzonych w czasie samodzielnie prowadzonych badań terenowych. Monografie H. Krasowskiej wnoszą nową niezaprzeczalną wartość do polskiej, ale też światowej nauki. Wnioski, do których prowadzi autorka, zdecydowanie odbiegają od konstatacji obecnych w pracach naukowych. Jej działalność polega na dokumentowaniu i ochronie niematerialnego dziedzictwa kulturowego poprzez: działalność naukową na rzecz krzewienia polskich tradycji i kultury.

Eduard Jakimowicz