Істанбул: смуток із присмаком кави

15.01.2018

Безвинні хмаринки, наче непричесані думки у моїй голові, кружляли над старим містом, Босфором і Мармуровим морем, чіпляючись за мінарети Айя-Софії, Султана Ахмета, Ґазі Атікалі Паші... Утомлені життям підстаркуваті ефенді варили та смажили кукурудзу-мисир, продавали салеп і шербет, поліціянти ліниво проходжувалися бруківкою Іподрому. Запах свіжоспечених бубликів-сімітів змішувався з морським повітрям.

Кава, Стамбул і потік свідомості

19.03.2017

Стамбул майже ніколи не спить. Турецька пітьма надходить раптово й поглинає зненацька. Босфорські ночі таємничі й лагідні, наче кішка, що нишком підкрадається до своєї жертви. Будьте пильними, насолоджуючись східною ніччю… Деви та джини чигають повсюди…

Многонациональность - это богатство Бердянска

13.03.2017

«Бердянские ведомости», №6(785) 9 февраля 2017.
Председатель Польского культурно-просветительного общества «Возрождение» Алексей Сухомлинов: «Многонациональность - это богатство Бердянска»
Интервью.

Історії моїх котів

12.03.2017

У центрі Кастилії, на берегах річки Тахо розкинулося славетне місто Толедо. Натовпи туристів із захопленням розглядають історичні пам'ятки, що увібрали в себе найкраще з багатьох культур і двох цивілізацій. Тут, як і в багатьох містах Іберійського півострова, берберсько-ісламська культура накладається на європейсько-християнську...

Кавове філософствування: про котів і життя

09.07.2016

Є два чинники, які мають неабиякий уплив на моє життя і світосприйняття — це коти, передовсім мій улюблений Османчик, і кава, справжня, гаряча й солодка, кава по-турецьки. Зазвичай мій ранок починається з муркання смугастої істоти і горнятка коричневої запашної суміші.

Oko Świata, mój Istanbul

09.07.2016

Stambuł – to moje wszystko, alfa i omega, ogień, powietrze i woda. Znam to miasto, jak to się mówi, od poszewki. Poznałem i dalej poznaję cywilizację bosforską nie tylko oczami, a może przede wszystkim, sercem i rozumem. Oto kilka moich publikacji, które umieściłem na Facebooku.

Reset po ukraińsku
07.12.2013

Naród ukraiński, zawiedziony Rewolucją Pomarańczową, przez trzy lata znosił rządy bandyty Janukowycza, odserwując, jak rodzinka prezydenta bogaci się. Zaskoczeniem dla wszystkich był zadeklarowany przez władze ukraińskie kurs na integrację europejską. Potężna propaganda w prasie i telewizji upewniła wszystkich, że Ukraina podpisze umowę stowarzeszeniową z UE. Była to szansa dla donieckiego prezydenta Ukrainy stać się pozytywną postacią w dziejach młodego państwa. Niestety, interesy rodzinki okazały się ponad racją stanu...

Zawiedziony lud, przeważnie młodzież, która w zglobalizowanym świecie nie ma już żadnych granic, wychodzi na ulice... wypowiada się... protestuje... walczy o swoje...

Obecna Ukraina jest tyglem. Wszystko kotłuje się. Kijów stoi na „majdanie”. Na wschodzie Ukrainy cisza, ludzie nie afiszują swoje preferencje... boją się... Ale każdy wie, zdaje sobie sprawę, że dłużej tak nie może być. Ukraina wymaga resetu.

Dzisiaj na akcji protestu, gdzie stałem z flagą Unii Europejskiej, pytano mnie ile dostaję za to. Post Homo Sovieticus nie może nawet pomyśleć, że można mieć jakieś ideały, za które warto walczyć. Któraś pani wyznaczyła diagnozę, powiedziawszy, że jestem debilem.

OK! Będę debilem... eurodebilem... ale nie mogę być obojętny...

Jestem wolny! Jestem sobą!