Відтворити образ: Істанбул існує поза часом
Непроглядний туман наступав із північного сходу. Осіннє місиво вкрило усе місто, від Бейкоза до Сарайбурну, і повільно заповзало у душі стамбульців, посилюючи одвічний неспокій – Hüzün
Мій Істанбул: місто вічного непокою
Дві стихії - повітря й вода - змішують криваво-червоне минуле і розмите майбутнє у цілісне химерне сьогодення.
Невизначеність і непевність... Ось що є суттю стамбульської душі.
Істанбул: чужі цього не відчувають...
Сумні та пригнічені стамбульці, наче тіні давно померлих пращурів, повільно шкандибають вуличками таємничого міста. Тягар призабутої славетної спадщини залишив свій відбиток у свідомості турків, позначився на їхніх рухах, мові й емоціях. Чорна безнадія та ....
Істанбул: смуток із присмаком кави
Безвинні хмаринки, наче непричесані думки у моїй голові, кружляли над старим містом, Босфором і Мармуровим морем, чіпляючись за мінарети Айя-Софії, Султана Ахмета, Ґазі Атікалі Паші... Утомлені життям підстаркуваті ефенді варили та смажили кукурудзу-мисир, продавали салеп і шербет, поліціянти ліниво проходжувалися бруківкою Іподрому. Запах свіжоспечених бубликів-сімітів змішувався з морським повітрям.
Кава, Стамбул і потік свідомості
Стамбул майже ніколи не спить. Турецька пітьма надходить раптово й поглинає зненацька. Босфорські ночі таємничі й лагідні, наче кішка, що нишком підкрадається до своєї жертви. Будьте пильними, насолоджуючись східною ніччю… Деви та джини чигають повсюди…
Многонациональность - это богатство Бердянска
«Бердянские ведомости», №6(785) 9 февраля 2017.
Председатель Польского культурно-просветительного общества «Возрождение» Алексей Сухомлинов: «Многонациональность - это богатство Бердянска»
Интервью.
Потоптані бандою донецьких шулерів у владі сподівання на краще майбутнє вивели людей на вулиці. Ні політичний обман, ні економічні злочини, ні щоденні знущання та приниження громадян з боку зграї шакалів-регіоналів, що окопалася на київських пагорбах, а саме зневага до людини як особистості викликала той внутрішній протест, який об'єднав мільйони по всій Україні. Цей особистісний супротив владі, що набув загальнонаціонального виміру і змінив колективну свідомість громадян країни, влучно окреслює українське слово "Майдан".
Майдан – це стан свідомості, свідомості власної гідності! Угода про асоціацію з Європейським Союзом була лишень претекстом для початку протестів. І на сьогодні Європа не є самоціллю. Це усвідомлений цивілізаційний вибір між Сходом і Заходом, деградацією і прогресом, хаосом і порядком, а отже минулим і майбутнім.
Київський форпост, який об'єднав людей різних національностей і політичних поглядів, стояв не на життя, а на смерть, відстоюючи свої принципи – принципи не сприйняття злочинного режиму. Чим більше нас били, розганяли і вбивали, тим міцніша ставала віра у свою правоту, тим більша ставала протидія.
Гасло "банду геть" надихало здравомислячих людей чи не по всіх містах нашої країни. Майдан пробудив свідомість мільйонів. Населення ставало нацією. Народжувалася справжня держава.
Кожного дня стояв і бердянський Майдан – нечисленний, але рішучий і впевнений у своїй перемозі. Пенсіонери, підприємці, учителі, а, що найважливіше, молодь, не боялися протистояти системі, яка могла знищити будь-кого. Місцеві владні холуї були приголомшені тим, що хтось насмілюється виражати позицію та публічно висловлювати свої думки. Тутешні пристосуванці й колаборанти, упевнені у незламності режиму, намагалися всіляко залякати і придушити опір "майданутих". Попри це, щоденно й прилюдно "щеневмерлики" продовжували збиратися на Майдан і виконувати гімн Україні, країни, якій вони готові присвятити життя.
Ціною людських життів нам удалося перемогти регіональну гідру в Києві, але на місцях так і залишаються януковичевські прихвосні, готові будь-якої миті знову перефарбуватися, щоб залишитися при яслах.
Перевертні від влади уже частково "приватизували" сформований рік тому Рух Гідності.
Не піддавайтеся! Саме покидьки донецької банди разом з російським режимом розв’язали війну роти українського народу на Донбасі.
Отже, Майдан не завершився. Не розслабляйтесь і будьте пильні!
Я не ідеаліст, але у мене є ідеали – це Україна! Чого і вам бажаю!
Слава Україні!
