O Gruzji inaczej (ქართული სხვაგვარად)

19.08.2013

Tylko godzina dwadzieścia lotu z Doniecka i ty jesteś w Gruzji. Niemożliwe połączenie radzieckich elementów i tysiącletniej tradycji. Obecnie właśnie ta synteza wyznacza koloryt lokaly...

Czytaj dalej →

Viva, Rome!

10.07.2013

Seule Paris est digne de Rome; seule Rome est digne de Paris - tylko Paryż jest godzien Rzymu i tylko Rzym jest godzien Paryża. To było coś...

Czytaj dalej →

Vivat, Izrael! !ויוה ישראל

09.07.2013

Ziemia Obiecana Zjeść holenderskiego śledzia i napić się belgijskiego piwa, smakować miejscowe truskawki, popijając rumuńskim winem „Murfatlar”, opalać i kąpać się w grudniu w ciepłym morzu ...

Czytaj dalej →

Vivat, Malta! Tutaj zatrzymał się czas

06.07.2013

Magnetyczna wyspa Malta w parze z Gozo samotnie trwają w bezgranicznej przestrzeni błękitu. Żółtawo-szare kamienice wrosły w skały, podobno, jak losy tubylców w burzliwe dzieje swojej krainy. ...

Czytaj dalej →

Viva, Brukselo!

06.07.2013

Pewnym zimowym i pochmurnym wieczorem dotarłem tutaj po raz pierwszy, nie spodziewając się na szczególne wrażenia i specjalne emocje. Przyjechałem, żeby zaliczyć to miasto, ponieważ leżało ...

Czytaj dalej →

Viva, Lizbono!

04.07.2013

Ceglaste fale dachów rozcina wstęga lazurowej potęgi Tagus, unoszącej tysiącletnie dzieje gdzieś daleko za horyzont. Pajęczyna uliczek Alfamy zaćmiewa świadomość i miesza rzeczywistość z historią. ...

Czytaj dalej →
Стамбул поглинає поступово, але безповоротно
31.01.2019
В азійській частині Стамбула, у Кадикьої, є дільниця з дивною назвою «Мода». Район богемний… просоціалістична дільниця вільнодумства, місце скупчення новоявленого істеблішменту і притулок тутешніх фриків. Тут вінтажні бутики сусідують із тату-салонами, а у гламурних кнайпах студенти й офісний планктон п’є раки, вино та пиво.
Стамбульська Мода – орієнтальний виклик європейському Бейоглу.
Орхан Памук писав: «Я народився у Стамбулі 7 червня 1952 року в маленькій приватній клініці в районі Мода…».
Висновки робіть самі!
Істанбул – місто тисячі «фонтанів» - çeşme. У старих дільницях потурченого Константинополя чи не за кожним рогом, серед вже пізніших забудов, приховуються «чешме». По суті це облаштовані крани з питною водою, яка була та й досі залишається життєдайним джерелом у посушливому та спекотному Стамбулі.
Представники династії Османів, беї та аги, окрім мечетей, медресе та хамамів-лазень, завжди будували на свою честь «чешме» – справжні витвори орієнтального мистецтва, увічнюючи себе – коханих і вирішуючи гостру проблему водопостачання.
Стамбул – провінційний затишок, сільський спокій та естетична занедбаність. Це не туристичний Султанахмет чи Бейоглу, не респектабельний Тешвікіє, не бізнесовий Левент і не спальний Кючюкчекмедже.
У старих дільницях, віддалених від асфальтованих трас, ще зберігається поросла травою бруківка, а стіни старих будинків із дерев’яними віконницями ще прикрашають квіти. Тут немає галасу й метушні, а мешканці ще й досі згадують стародавні перекази про султанів, візирів і беїв.
Істанбул уміє дивувати.
Пойраз вщух, але свинцеві хмари й далі кружляли над Стамбулом. Іноді було чутно віддалений гуркіт грому. Де-не-де раптова злива накривала цілі дільниці міста, а стрімкі потоки дощової води заливали бруківку надбосфорських узвозів, простуючи поміж кручами ген-ген до морських вод протоки і Галіча. Аж раптом на сіро-синьому полотні зимового неба з’явилася веселкова арка.
Негода поступалася.
Мокрі віконні шиби, на тротуарах калюжі з бульбашками, вітер ганяє сміття.
Коти й люди поховалися, парасольки зникли. Лише невгамовні чайки кружляють над Стамбулом.
Місто тужить за минулим, плаче, очищується…
Місто посіріло та вкрилося імлою безнадії. Північно-східний вітер Пойраз здійняв величезні хвилі та розгойдував безпорадні кораблики-вапури, стрімко вдирався до людських душ і позбавляв їх останньої надії. У Стамбулі панувала зима…
Фіолетовий – втілює філософію єдності протилежностей, він містить у собі два цілком різні кольори – гарячий червоний і холодний синій, які зливаються й утворюють особливий відтінок, символ гармонії антиномій.
Мій Стамбул фіолетовий, бо є місцем єднання двох дихотомій – сентиментального Сходу і прагматичного Заходу.