Кіт над Галічем

19.10.2025

Стамбульський кіт Шекер-ага, за нашим звичаєм Цукор-пан, мешкав у старому, похиленому будиночку в дільниці Вефа, там, нижче мечеті Сулейманіє, ближче до Золотого Рогу. Там, де тіні мінаретів сплітаються з імлою, димом і морським повітрям, а кожен день пахне спеціями і кавою.

У тому домі оселилися сирійці – жінка з трьома дітьми. Чоловік їхній загинув у дорозі, коли небо сипало вогнем на землю, коли світ перевернувся й лишив тільки страх. Вони прибули сюди, до Стамбула, із пустими руками, з острахом замість мови. Люди навколо були чужі, і лише один кіт розумів їхнє горе. Родина жила, як могла, і хоч життя було гірке, але кицюн був ситенький, угодований. Світ іще не зовсім осиротів.

Czytaj dalej →

Казус Юлії Латиніної: «хАрошая русская лібералка»

22.07.2025 Юлія Латиніна – одна з найпомітніших російських «псевдоліберальних» журналісток, яка тривалий час позиціонувалася як критикиня путінського режиму. Її численні публікації, колонки та виступи на «Ехо Москви» і в YouTube-ефірах формували образ «незалежної інтелектуалки»
Czytaj dalej →

Мова як маркер ідентичності: динаміка мовної ситуації в Україні

27.06.2025 Мовна поведінка українців за останнє десятиліття зазнала глибоких трансформацій, які свідчать не лише про зміни в комунікативних практиках, а й про зрушення у сфері національної ідентичності.
Czytaj dalej →

Американський рецидив: Україна – не предмет торгу!

27.04.2025 Жодних сумнівів: Російська Федерація після розпаду СРСР не стала повноцінною модерною державою. Вона перетворилася на агресивне неоімперське утворення, яке паразитує на уламках радянської епохи. Московський центр не просто відмовився інтегруватися у світову спільноту на засадах рівноправного партнерства, він обрав шлях домінування, підкорення та експансії. Власне, Росія є типовою неоколонією – лише з тією відмінністю, що вона прагне сама бути метрополією.
Czytaj dalej →

Освоїти не означає забути

04.04.2025 Захисні механізми людської психіки, як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, відіграють ключову роль у процесі адаптації до реальності. Вони допомагають нам справлятися з неординарними ситуаціями, згладжуючи гострі кути некомфортної дійсності та приводячи її у відповідність до нашої особистої картини світу. Цей процес особливо помітний у контексті глобальних потрясінь, таких як війна в Україні.
Czytaj dalej →

Це все ще наша війна

07.03.2025 Попри збереження суверенітету та плекання власної національної ідентичності, Україна стоїть на сторожі цінностей, які здавна визначали колективний Захід: демократія, права людини, верховенство права, вільний ринок, прагнення до добробуту, рівність та повага до особистості. Ба більше, Україна захищає фундаменти політичних та економічних союзів, таких як НАТО та Європейський Союз, які є стовпами стабільності та співпраці в регіоні та світі. Ці цінності постійно підриваються російською агресією!
Czytaj dalej →
Веселки нема! Є пам'ять і почуття…
01.09.2021

Твердження (уявлення), що після смерті тварини «йдуть на веселку» – це втеча від реальності, прояв захисного механізму людської психіки, яка намагається пом’якшити сприйняття факту втрати назавжди… Бо, як у відомій пісні, «навсегда – это слишком долго». Це, як діти, які прикривають долонями очі й кажуть: «Чик-чик. Я в домцю».

Мурата, кольору крем-брюле, більше нема… Серце шафранового котика не витримало… Гоноровий і норовистий пухнастик із бурштиновими очима пішов раптово і назавжди…

31 серпня, як передвісник осені, впав з дерева життя перший пожовклий листочок – Мурат-паша.

Перший день осені. Зранку ніхто тебе не тицькає, не плутається поміж ногами і не «колядує» на кухні. Все! Залишається пам'ять і… почуття…

P.S. Згадався вірш Івана Величковського

Минути

До Зегарка належать єще і минути,
прето подобно і тих не треба минути.

Минути всіх общії

Минет младенчество.
Минет отрочество.
Минет юношество.
Минет мужество.
Минет старчество.
Минет престарілость.
Минет весна.
Минет літо.
Минет осінь.
Минет зима.
Минуть всі літа.
Минуть всі времена.
А над все минет час покаянія.