Vivat, Izrael! !ויוה ישראל
Ziemia Obiecana Zjeść holenderskiego śledzia i napić się belgijskiego piwa, smakować miejscowe truskawki, popijając rumuńskim winem „Murfatlar”, opalać i kąpać się w grudniu w ciepłym morzu ...
Vivat, Malta! Tutaj zatrzymał się czas
Magnetyczna wyspa Malta w parze z Gozo samotnie trwają w bezgranicznej przestrzeni błękitu. Żółtawo-szare kamienice wrosły w skały, podobno, jak losy tubylców w burzliwe dzieje swojej krainy. ...
Viva, Brukselo!
Pewnym zimowym i pochmurnym wieczorem dotarłem tutaj po raz pierwszy, nie spodziewając się na szczególne wrażenia i specjalne emocje. Przyjechałem, żeby zaliczyć to miasto, ponieważ leżało ...
Viva, Lizbono!
Ceglaste fale dachów rozcina wstęga lazurowej potęgi Tagus, unoszącej tysiącletnie dzieje gdzieś daleko za horyzont. Pajęczyna uliczek Alfamy zaćmiewa świadomość i miesza rzeczywistość z historią. ...
Turcja krajem na rozdrożu: mitologizacja Europy
W społeczeństwie polskim problematyka państw i narodów o charakterze nie-europejskim (do jakich niewątpliwie zalicza się Turcja, mimo części swojego terytorium w Europie) praktycznie nie istnieje. Trudno przytoczyć nawet jakiekolwiek ...
Miej oczy i serce otwarte...
Za kilka dni po raz kolejny w tym roku srebrne skrzydła z czerwoną charakterystyczną ptaszką-symbolem wzniosą spragnione niepowtarzalnych stambulskich klimatów ciało i duszę ponad chmury listopadowej ukraińskiej jesieni.
Твердження (уявлення), що після смерті тварини «йдуть на веселку» – це втеча від реальності, прояв захисного механізму людської психіки, яка намагається пом’якшити сприйняття факту втрати назавжди… Бо, як у відомій пісні, «навсегда – это слишком долго». Це, як діти, які прикривають долонями очі й кажуть: «Чик-чик. Я в домцю».
Мурата, кольору крем-брюле, більше нема… Серце шафранового котика не витримало… Гоноровий і норовистий пухнастик із бурштиновими очима пішов раптово і назавжди…
31 серпня, як передвісник осені, впав з дерева життя перший пожовклий листочок – Мурат-паша.
Перший день осені. Зранку ніхто тебе не тицькає, не плутається поміж ногами і не «колядує» на кухні. Все! Залишається пам'ять і… почуття…
P.S. Згадався вірш Івана Величковського
Минути
До Зегарка належать єще і минути, прето подобно і тих не треба минути. Минути всіх общії Минет младенчество. Минет отрочество. Минет юношество. Минет мужество. Минет старчество. Минет престарілость. Минет весна. Минет літо. Минет осінь. Минет зима. Минуть всі літа. Минуть всі времена. А над все минет час покаянія.
