Vivat, Malta! Tutaj zatrzymał się czas

06.07.2013

Magnetyczna wyspa Malta w parze z Gozo samotnie trwają w bezgranicznej przestrzeni błękitu. Żółtawo-szare kamienice wrosły w skały, podobno, jak losy tubylców w burzliwe dzieje swojej krainy. ...

Viva, Brukselo!

06.07.2013

Pewnym zimowym i pochmurnym wieczorem dotarłem tutaj po raz pierwszy, nie spodziewając się na szczególne wrażenia i specjalne emocje. Przyjechałem, żeby zaliczyć to miasto, ponieważ leżało ...

Viva, Lizbono!

04.07.2013

Ceglaste fale dachów rozcina wstęga lazurowej potęgi Tagus, unoszącej tysiącletnie dzieje gdzieś daleko za horyzont. Pajęczyna uliczek Alfamy zaćmiewa świadomość i miesza rzeczywistość z historią. ...

Turcja krajem na rozdrożu: mitologizacja Europy

28.11.2012

W społeczeństwie polskim problematyka państw i narodów o charakterze nie-europejskim (do jakich niewątpliwie zalicza się Turcja, mimo części swojego terytorium w Europie) praktycznie nie istnieje. Trudno przytoczyć nawet jakiekolwiek ...

Miej oczy i serce otwarte...

09.11.2012

Za kilka dni po raz kolejny w tym roku srebrne skrzydła z czerwoną charakterystyczną ptaszką-symbolem wzniosą spragnione niepowtarzalnych stambulskich klimatów ciało i duszę ponad chmury listopadowej ukraińskiej jesieni.

Kijów Jarosława Iwaszkiewaicza: miasto rodzące literaturę

02.05.2012

Kijów – Stołeczny Kijów-Grad, Matka Miast Ruskich, Konstantynopol nad Dnieprem jest miastem, które oskrzydla, inspiruje, przyciąga ludzi z różnych stron świata i rodzi literaturę”.

Tu, na brzegach siwego Borysfenu krzyżowały się drogi prowadzące z Północy na Południe i ze Wschodu na Zachód, tu mieszały się nurty kulturowo-obyczajowe Orientu i Okcydentu, tu stykały się interesy Bizancjum i Rzymu. Kijów od zawsze związany był z tą wielką, tajemniczą rzeką. Poprzecinane niezliczonymi jarami, górujące nad rozlewiskiem Dniepru wzgórza, okazały się idealnym miejscem na założenie osady. Nie brakowało tu zwierzyny, grzybów i jagód, gdyż średniowieczny Kijów leżał na skraju ogromnej poleskiej puszczy. Rzeka dostarczała ryb, odgradzała od nieprzyjaciół i służyła jako trakt komunikacyjny, łączący stolicę Rusi ze światem.

Мова як маркер ідентичності: динаміка мовної ситуації в Україні
27.06.2025

Мовна поведінка українців за останнє десятиліття зазнала глибоких трансформацій, які свідчать не лише про зміни в комунікативних практиках, а й про зрушення у сфері національної ідентичності. Дані опитувань демонструють чітку тенденцію до зростання вживання української мови в усіх сферах життя. Якщо у 2012 році лише 44% громадян вказували українську як основну мову спілкування, то до грудня 2022 року цей показник зріс до 57,4%. Натомість частка тих, хто послуговується переважно російською, зменшилася майже втричі - з 34% до 14,8%. Особливо помітною ця зміна є в публічному просторі: на робочому місці частка користувачів української зросла з 41,9% до 67,7%, а споживання україномовного контенту в інтернеті зросло з 11,6% до 52,2%, тоді як російськомовний сегмент скоротився з 48,6% до 6%.

Ці зрушення не можна звести лише до раціонального вибору мови. Вони є реакцією на глибокі соціально-політичні потрясіння: анексію Криму, війну на Донбасі, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Мовний вибір дедалі більше перетворюється на політичну заяву, на спосіб окреслення своєї позиції у світі та належності до українського простору культури й цінностей. У цьому контексті мова виконує не лише комунікативну, а й символічну функцію - стає маркером солідарності, опору та ідентичності.

З огляду на лінгвістичну гіпотезу відносності, сформульовану Бенджаміном Лі Ворфом, мова не тільки відображає думку, але й формує її. Зміна мовних практик, зокрема зростання ролі української, може мати довготривалий вплив на спосіб мислення, сприйняття світу та структурування соціального досвіду. У мовах, що мають граматичний рід, як-от українська й російська, навіть граматичні категорії можуть впливають на уявлення про об’єкти реальності.

Таким чином, спостережувана мовна зміна є не лише наслідком політичного протистояння, а й індикатором глибшої культурної трансформації. Вибір мови сьогодні в Україні - це не просто мовний акт, а вираз особистої й колективної належності до національного проєкту, який активно перебудовується в умовах війни та визвольної боротьби.