Bo teraz wypowiada się Ukraina

03.12.2022 Wojna rosyjsko-ukraińska zdominowała percepcję świata i zasadniczo zmieniła obraz świata na całej planecie. W sposób szczególny kontemplują te okrutne wydarzenia osoby z Ukrainy. Nie ważne czy jesteś tuż przy zmieniającej się linii frontu, czy przybywasz na bezpiecznych terenach na uchodźctwie.

Веселки нема! Є пам'ять і почуття…

01.09.2021 Твердження (уявлення), що після смерті тварини «йдуть на веселку» – це втеча від реальності, прояв захисного механізму людської психіки, яка намагається пом’якшити сприйняття факту втрати назавжди… Бо, як у відомій пісні, «навсегда – это слишком долго». Це, як діти, які прикривають долонями очі й кажуть: «Чик-чик. Я в домцю».

Моє Сараєво!

15.08.2021 Сараєво - уроче місто-цвинтар, що ліниво розкинулося у долині Південних Альп, на берегах річки Міляцці. Місцеві бошняки, які тепер складають 80 % городян, повільні та привітливі правовірні слов’яни-мусульмани.

Ефекти українсько-польської наукової співпраці

01.12.2020 Метою праці «Соціолінгвістичний компендіум» є ознайомлення майбутніх соціологів і філологів, а таж осіб зацікавлених цією проблематикою з основними поняттями, проблемами й методами соціолінгвістики – науки, що розвивається на стику мовознавства, соціальної психології та етнографії і вивчає проблеми, пов’язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.

Turecki obłęd i hüzün w tekstach Ece Temelkuran

27.11.2020 Bezkompromisowy stosunek tej autorki do polityczno-społecznej rzeczywistości w Turcji, jej dziennikarska działalność śledcza i poruszane tematy (kwestie wolności jednostek, feminizmu, Ormian i Kurdów) są często nieakceptowane w rodzinnym kraju pisarki.

Стамбул Памука

25.11.2020 Ти можеш або обожнювати, або ненавидіти Стамбул, але це місто ніколи не залишить байдужим. Якщо ти щиро полюбиш це місто на двох континентах – Стамбул віддячиться – обгорне тебе своєю таємничою легендою буття на пограниччі. Ти зможеш почути шепіт століть і відчути подих історії багатокультурної цивілізації на Боспорі, почуєш і побачиш, як єднається Схід і Захід, які насправді є їх лишень власними карикатурними відбитками. Ти зрозумієш суть Genius Loci. Просто тримай очі і серце відкритими… Як Орхан Памук…
Мова як маркер ідентичності: динаміка мовної ситуації в Україні
27.06.2025

Мовна поведінка українців за останнє десятиліття зазнала глибоких трансформацій, які свідчать не лише про зміни в комунікативних практиках, а й про зрушення у сфері національної ідентичності. Дані опитувань демонструють чітку тенденцію до зростання вживання української мови в усіх сферах життя. Якщо у 2012 році лише 44% громадян вказували українську як основну мову спілкування, то до грудня 2022 року цей показник зріс до 57,4%. Натомість частка тих, хто послуговується переважно російською, зменшилася майже втричі - з 34% до 14,8%. Особливо помітною ця зміна є в публічному просторі: на робочому місці частка користувачів української зросла з 41,9% до 67,7%, а споживання україномовного контенту в інтернеті зросло з 11,6% до 52,2%, тоді як російськомовний сегмент скоротився з 48,6% до 6%.

Ці зрушення не можна звести лише до раціонального вибору мови. Вони є реакцією на глибокі соціально-політичні потрясіння: анексію Криму, війну на Донбасі, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Мовний вибір дедалі більше перетворюється на політичну заяву, на спосіб окреслення своєї позиції у світі та належності до українського простору культури й цінностей. У цьому контексті мова виконує не лише комунікативну, а й символічну функцію - стає маркером солідарності, опору та ідентичності.

З огляду на лінгвістичну гіпотезу відносності, сформульовану Бенджаміном Лі Ворфом, мова не тільки відображає думку, але й формує її. Зміна мовних практик, зокрема зростання ролі української, може мати довготривалий вплив на спосіб мислення, сприйняття світу та структурування соціального досвіду. У мовах, що мають граматичний рід, як-от українська й російська, навіть граматичні категорії можуть впливають на уявлення про об’єкти реальності.

Таким чином, спостережувана мовна зміна є не лише наслідком політичного протистояння, а й індикатором глибшої культурної трансформації. Вибір мови сьогодні в Україні - це не просто мовний акт, а вираз особистої й колективної належності до національного проєкту, який активно перебудовується в умовах війни та визвольної боротьби.