Nie ma to, jak na Polsce!

04.08.2014 Reguła mówi, że jeśli idziemy do jakieś miejsca, to będziemy w jakimś miejscu, w innym przypadku używamy konstrukcji z przyimkiem na. To dlaczego i dalej jeździmy na Węgry, zatrzymując się obiadek na Słowacji? No bo wszyscy wiemy, że ...

To „brat” Kain zrobił z nas Europejczyków

11.01.2014

Mija ósmy miesiąc trwania w strachu i niepewności, ale zwycięskie zakończenie Rewolucji Godności wzmacnia wiarę we własne siły i nowopowstały Naród Ukraiński.

Reset po ukraińsku

07.12.2013

Naród ukraiński, zawiedziony Rewolucją Pomarańczową, przez trzy lata znosił rządy bandyty Janukowycza, odserwując, jak rodzinka prezydenta bogaci się.

Madeira. Kochanie moje! Ty jesteś jak zdrowie...

13.09.2013

Czy byliście Państwo na Maderze? Na Maderze w lutym? Kiedy wyspa buja kolorami i aromatami, a miejscowy lud szykuje się na karnawał przed Wielkim Postem? Nie? Warto!

Wypracowanie: Jak spędziłem lato...

30.08.2013

Urlopy mamy już za sobą. Jutro jest ostatni dzień lata, tej najokropniejszej pory roku, okresu spoconych ciał i spustoszonych portmonetek...

O Gruzji inaczej (ქართული სხვაგვარად)

19.08.2013

Tylko godzina dwadzieścia lotu z Doniecka i ty jesteś w Gruzji. Niemożliwe połączenie radzieckich elementów i tysiącletniej tradycji. Obecnie właśnie ta synteza wyznacza koloryt lokaly...

Мова як маркер ідентичності: динаміка мовної ситуації в Україні
27.06.2025

Мовна поведінка українців за останнє десятиліття зазнала глибоких трансформацій, які свідчать не лише про зміни в комунікативних практиках, а й про зрушення у сфері національної ідентичності. Дані опитувань демонструють чітку тенденцію до зростання вживання української мови в усіх сферах життя. Якщо у 2012 році лише 44% громадян вказували українську як основну мову спілкування, то до грудня 2022 року цей показник зріс до 57,4%. Натомість частка тих, хто послуговується переважно російською, зменшилася майже втричі - з 34% до 14,8%. Особливо помітною ця зміна є в публічному просторі: на робочому місці частка користувачів української зросла з 41,9% до 67,7%, а споживання україномовного контенту в інтернеті зросло з 11,6% до 52,2%, тоді як російськомовний сегмент скоротився з 48,6% до 6%.

Ці зрушення не можна звести лише до раціонального вибору мови. Вони є реакцією на глибокі соціально-політичні потрясіння: анексію Криму, війну на Донбасі, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Мовний вибір дедалі більше перетворюється на політичну заяву, на спосіб окреслення своєї позиції у світі та належності до українського простору культури й цінностей. У цьому контексті мова виконує не лише комунікативну, а й символічну функцію - стає маркером солідарності, опору та ідентичності.

З огляду на лінгвістичну гіпотезу відносності, сформульовану Бенджаміном Лі Ворфом, мова не тільки відображає думку, але й формує її. Зміна мовних практик, зокрема зростання ролі української, може мати довготривалий вплив на спосіб мислення, сприйняття світу та структурування соціального досвіду. У мовах, що мають граматичний рід, як-от українська й російська, навіть граматичні категорії можуть впливають на уявлення про об’єкти реальності.

Таким чином, спостережувана мовна зміна є не лише наслідком політичного протистояння, а й індикатором глибшої культурної трансформації. Вибір мови сьогодні в Україні - це не просто мовний акт, а вираз особистої й колективної належності до національного проєкту, який активно перебудовується в умовах війни та визвольної боротьби.