В азійській частині Стамбула, у Кадикьої, є дільниця з дивною назвою «Мода». Район богемний… просоціалістична дільниця вільнодумства, місце скупчення новоявленого істеблішменту і притулок тутешніх фриків. Тут вінтажні бутики сусідують із тату-салонами, а у гламурних кнайпах студенти й офісний планктон п’є раки, вино та пиво.
Стамбульська Мода – орієнтальний виклик європейському Бейоглу.
Непроглядний туман наступав із північного сходу. Осіннє місиво вкрило усе місто, від Бейкоза до Сарайбурну, і повільно заповзало у душі стамбульців, посилюючи одвічний неспокій – Hüzün
Дві стихії - повітря й вода - змішують криваво-червоне минуле і розмите майбутнє у цілісне химерне сьогодення.
Невизначеність і непевність... Ось що є суттю стамбульської душі.
Сумні та пригнічені стамбульці, наче тіні давно померлих пращурів, повільно шкандибають вуличками таємничого міста. Тягар призабутої славетної спадщини залишив свій відбиток у свідомості турків, позначився на їхніх рухах, мові й емоціях. Чорна безнадія та ....
Безвинні хмаринки, наче непричесані думки у моїй голові, кружляли над старим містом, Босфором і Мармуровим морем, чіпляючись за мінарети Айя-Софії, Султана Ахмета, Ґазі Атікалі Паші... Утомлені життям підстаркуваті ефенді варили та смажили кукурудзу-мисир, продавали салеп і шербет, поліціянти ліниво проходжувалися бруківкою Іподрому. Запах свіжоспечених бубликів-сімітів змішувався з морським повітрям.
Стамбул майже ніколи не спить. Турецька пітьма надходить раптово й поглинає зненацька. Босфорські ночі таємничі й лагідні, наче кішка, що нишком підкрадається до своєї жертви. Будьте пильними, насолоджуючись східною ніччю… Деви та джини чигають повсюди…
Tam, za Krymem i dwoma morzami znajduje się najcudowniejsze miejsce na świecie, może nawet cała cywilizacja, przed magnetyzmem którego ustępują czary Paryża, elegancja Brukseli, urok Wenecji, ekspresja Madrytu, gwarność Barcelony, koloryt Deli czy bezład Kairu. Stambuł można uwielbiać albo nienawidzić, ale być obojętnym nigdy.
Na pierwszy rzut oka 15-milionowa turecka metropolia wydaje się wcieleniem chaosu i uosobieniem dysharmonii, ale to tylko się wydaje. W miarę poznawania miasta i zanurzania się w atmosferę największego bazaru na świecie zauważasz, że Stambuł ma własną logikę, zrozumiałą tylko wtajemniczonym. Jeśli szczerze pokochasz miasto na dwóch kontynentach i otworzysz swoje serce – Stambuł się odwdzięczy, otuli ciebie swoją legendą. Będziesz mógł poczuć szept stuleci i odczuć oddech dziejów cywilizacji nad Bosforem. Usłyszysz i zobaczysz, jak zderza się Wschód i Zachód, które w istocie rzeczy są własnymi karykaturalnymi odbiciami. Tobie się otworzy Genius Loci. Miej tylko oczy i serce otwarte...