Koty w polityce?

11.02.2011 Nie mogę sobie wyobrazić swojej rodziny bez tych zwierzaków z charakterem, które myślą, że cały świat obraca się wokół nich, a człowiek jest po to ...

“Moher” biało-czerwony: made in Poland

02.02.2011 Nie zdawałem sobie sprawy, że to zjawisko społeczno-kulturowe, typ świadomości i wrażliwości na świat, fenomen wywodzący się z lat 90. ubiegłego stulecia jest aż tak powszechne i agresywne.

Parę słów o Malcie i kagańcach

22.01.2011 Barcelona, Paryż, Ateny, Ryga, Sztokholm, Mediolan i Wenecja, Bruksela i Amsterdam, Wiedeń, Praga, Budapeszt, Madryt i Sewilla, Palermo, Karlowe Wary, Dubrownik i Budwa, Ostende, Harlem, Kolonia....

Ex Orient Lux: On, ona, Istanbuł i reklama Chanel № 5

22.12.2010 Akcja rozpoczyna się w stolicy świata – Paryżu, na dworcu Gare du Lyon. Noc, granica, widoki o wyraźnym wschodnim kolorycie. On, ona i Stambuł.

Kawa, Tarkan, integracja: Voice of Turkey łączy ludzi

22.12.2010 Mentalność! Mentalność o rodowodzie bizantyjskim łączy ludzi na tych terenach. Jesteśmy rozdarci pomiędzy Wschodem a Zachodem. I jest nam ...

Leonid Parfionow: "Trzeba chociaż nazwać rzeczy po imieniu"

02.12.2010 Najlepszemu rosyjskiemu dziennikarzowi telewizyjnemu nie pozwalają na prowadzenie programów informacyjnych, i wtedy on mówi wszystko wprost.
Приречений на Стамбул
30.11.2019

Треба встигнути побачити та увічнити у пам’яті Стамбул минулих століть.

Мені вдалося!

Стамбул! Тут давноминуле сусідує із сучасністю, взаємно накладаються та проникають, визначаючи обличчя міста другого десятиріччя ХХІ століття. Унікальність треба вміти помічати!

Новенькі хмарочоси, жовті таксі, показово прибрані проспекти і невпинний людський рух. Істанбул майстерно вдавав східну стриманість і респектабельність. Попри це, теплий подих міста віщував пристрасні пригоди та нові, невідомі досі враження. Перетинаючи неспокійні води Босфору, я помітив, як показово байдужі румелійські пагорби запалюють вечірні вогні, змінюючи декорації. Стамбул прошепотів: нoşgeldiniz – ласкаво прошу!

Коли набридають міські пейзажі чи тривіальні краєвиди - я забираюся геть у степи анатолійської Каппадокії, де, серед напівзруйнованих скель та останців химерних обрисів, вітер заколисує вечірнім шепотом перських, сельджукських і османських легенд…

Ніколи не знаєш, що на тебе чекає на другому березі Босфору... Стамбул очікувано непередбачуваний!

Стамбул прагнув дощу… Втомлене спекотним повітрям знад анатолійських степів місто сповільнило звичайний божевільний ритм і, здавалося, погодилось із гнітючою атмосферою липкого бруду минулого і тягарем невизначеного сьогодення. Сонце в зеніті: безлюдні площі, пусті крамниці, спорожнілі ресторани і мейхани. Без зайвої потреби мало хто виходив із своїх домівок. Навіть котів не було… Де-ні-де на берегах Босфору жевріло життя. Морське повітря якось пом’якшувало незносну спеку вкритих бетонними конструкціями пагорбів. Довгі й сумні звуки самотніх кораблів лише посилювали свідомість безнадії та непорадності.

Стамбул тривав в очікуванні ночі й дощу…

Старовинний червоний трамвай на головній вулиці Бейоглу Істікляль вперто деренчав, намагаючись проїхати через натовп. Люди налякано розбігалися у різні боки, звільняючи колію. Лише тутешній очеретяний кіт, утомлений метушнею і життям, байдуже сидів під вітриною краму із східними солодощами та спостерігав, як невпинно минає життя… Порух, рейвах, шарварок…

Стамбул – котяче місто. Можливо, що саме тому я постійно й настирливо повертаюся на босфорські пагорби. На кожному розі, у більшості кафе чи ресторанів, у дверей приватних будинків і державних установ - усюди зустрічаються ці пухнастики. Деякі лагідні та привітливі, із задоволенням даються погладити, нявкають і мурликають, а інші, можливо, пізнавши жорстокість людини (хоча, здається, усі турки їх обожнюють), із острахом стороняться та втікають.

Пам’ятайте – Стамбул – це не тільки історичні пам’ятки і смачна кухня, це ще й котики!

Стамбульський післясмак гіркаво-солодкий, як свіжозварена кава, що п’ється після примарних сновидінь.

Мій Стамбул кольоровий, смачний і запашний. Істанбул - місто емоцій, а враження залежать виключно від вас!

Символізм стамбульських мостів на Босфорі має різні виміри і залежить виключно від вашої уяви. Незалежно від напрямку, ти їдеш до Стамбула, чи то азійського, чи європейського, але для мене – це завжди шлях повернення до самого себе.

Смак міцної та солодкої кави розмивав і так не чіткі картинки нічних видінь, а її турецький аромат пробуджував підсвідомість, яка малювала образи витончених мінаретів і хвиль Босфору. Починався новий ранок, ще один день не у Стамбулі…